Затишшя в клонуванні чи клонування в затишші?

Свого часу клонування спричинило у світі серйозну дискусію науковців, богословів та юристів, а поява першого клона Доллі – зробила практику клонування невідворотною. Сьогодні в медіа майже не має диспутів на кшталт: "Клонування це зло чи благо? або "Чи є клонування злочином?" Отже що це: затишшя в клонуванні чи клонування в затишші?

Щодо реальності

Після того, як стало відомо про появу на світ першого клону – овечки Доллі, стало зрозуміло експерименти у сфері клонування вже не зупинити. Успішний результат праці англійських вчених – народження овечки 5 липня 1996 р. – було переконливішим за всі найголосніші дискусії навколо клонування. Більш того, сьогодні в багатьох європейських країнах, серед яких Німеччина та Великобританія, клонування використовується з метою лікування багатьох хворіб.

У перекладі із грецької клон означає, брунька чи галузка. Клонування – це розмноження у безстатевий спосіб, результатом якого є формування ідентичних копій вже існуючих живих організмів. В природі за допомогою клонування розмножуються чимало одноклітинних організмів. В результаті поділу хромосом у клітині, виникають її дочірні клони, що є копіями материнської клітини. Це не єдиний приклад природбного клонування, адже по суті однояйцеві близнюки також є клонами одне одного. Клонування багатоклітиного організму, на відміну від одноклітиного, є надзвичайно складним, як природньо так і в штучний спосіб.

На сьогодні єдиним результативним способом клонування людини є метод "перенесення ядра". Із яйцеклітини видаляються ядро, а замість нього вставляють ядро соматичної клітини організму, клон якого хочуть отримати. Після чого новоутворений організм слід помістити у матку, для подальшого природного розвитку. Відомий також метод розщеплення ембріонів, але в його результаті дочірній організм не є копією батьківського.

Відповідно до цілей розрізняють репродуктивне і терапевтичне клонування людини. Репродуктивне клонування передбачає в результаті народження нового людського організму і надання йому всіх прав та рівноцінних умов існування, що має вже існуючий. В такому випадку клон людини повинен отримати відповідні умови проживання, освіту, виховання.

Терапевтичне клонування – це розвиток ембріонів до 14 дня, для подальшого використання їх для вирощення потрібних медикам клітин. Стовбурні клітини ембріону дуже швидко ростуть і здатні трансформуватися у клітини будь якого виду. Як сподіваються вчені, завдяки терапевтичному клонуванню в майбутньому проблема нестачі органів у трансплантології зникне взагалі. Цей вид клонування допоможе вилікувати хвороби Альхаймера та Паркінсона та ін. Деякі мрійники навіть говорять створення в майбутньому цілого людського тіла, куди можна було б трансплантувати мозок людини наприкінці життя і таким чином осягнути безсмертя.

У 2003 р. засновник секти "Реалітів" Клод Ворільйон, заявив, що американській компанії "Клонейд" у своїх секретних лабораторіях вдалося склонувати людину. Однак клонам журналістам ніхто не показав і подальших звернень у пресу з боку "Клонейд" не було. У сфері репродуктивного клонування людини працювали також лікарі американець Панійотіс Завос та італієць Северіно Антінорі, однак жоден з них не добився успіху.

Експерименти в сфері клонування вже не зупинити, але людину поки не склонували. Після знаменитої англійської овечки було чимало клонів: кішки, собаки, карпа, мула та ін. Як висновок клонування можливе, але не з першого разу і не без побічних ефектів. Овечка Долі появилася внаслідок 277 спроби, і після шести років померла від захворювання легень, яке поширене серед старих овець. Отже, виникають принаймні дві проблеми: необхідної великої кількості яйцеклітин та передчасне старіння організмів. Крім того, середовище розвитку клона і клонованого організму відрізняються, а отже отримати "точну копію" все одно не вдасться. Приклад Доллі показав однак, що клоновані тварини можуть не лише нормально існувати, але й розмножуватись, а отже є повноцінними істотами свого виду.

... і щодо етики

У свою чергу громадські та релігійні організації виступили категорично проти клонування, як неповаги до гідності людини. Ключовим питанням в даному випадку є: чи ембріон є людиною? З якого моменту живий організм стає людиною? Церква вчить, що Бог творить душу в момент злиття сперматозоїда та яйцеклітини і тому будь які експерименти над людськими ембріонами недопустимі. Але як же бути, коли немає злиття, як такого?

Папа Бенедикт XVI вніс маніпуляції на генному рівні до семи нових смертних гріхів. Сьогодні Церква наголошує також на тому, що клонування ставить під загрозу інститут сім'ї як такий, а терапевтичне клонування є зведенням людини до рівня предмету вжитку. Іншим моментом є посягання на виключне Боже право у творенні нового людського життя. Дискусії щодо виключного Божого права на сотворення людського життя та наявності душі відбувалися і при виникненні методу штучного запліднення, однак попри негативну позицію Церкви, цей репродуктивний метод став дуже поширеним у світі.

Що ж стосується юридичних аспектів, то репродуктивне клонування сьогодні повністю заборонене у всіх країнах Європи. У 1997 р. 27 країн підписали Додатковий протокол про заборону клонування людини до Конвенції Ради Європи „Про права людини та біомедицину”. У згаданому протоколі зазначається, що “інструменталізація людських істот шляхом навмисного створення генетично ідентичних людських істот є несумісною із гідністю людини і, таким чином, становить зловживання біологією та медициною”. Однак в багатьох європейських країнах все більшої популярності набуває терапевтичне клонування, яке відкриває нові можливості для медиків і нові прибутки для бізнесменів. Однак під прикриттям терапевтичного клонування вчені можуть приховувати експерименти у сфері репродуктивного клонування.

На завершення зазначу, що затишшя в дискусіях, радше свідчить про клонування в затишші а ніж про затишшя в клонуванні. Склонування людини виведе дискусію на новий рівень, а поки – кожен із учасників залишається при своїй думці. Безперечно експерименти в сфері клонування продовжаться, адже терапевтичне клонування дає можливість вилікувати чимало хворіб і відповідно стало великим бізнесом, а вдале репродуктивне клонування, як сподіваються вчені, наблизить людину до безсмертя . Ні думка Церкви, ні державні закони не здатні зупинити подібні експерименти, це може статися тільки через якусь велику катастрофу, що зверне погляд людства в інший бік. А поки людтну не сколонували, за життям клона можемо спостерігати на екрані телевізорів у браизилійському телесеріалі "Клон".